Вся нерухомість > Новини > Потьомкінські села обійдуться в 50 млрд.
↑ До списку новин

Потьомкінські села обійдуться в 50 млрд.

19 листопада 2010

У цьому році влада змінила тактику обіцянок. Замість оповідань про можливості профінансувати з бюджету все і відразу, тепер упор робиться на залучення інвестицій. Правда, чиновники не кажуть про те, що залучення інвестицій теж вимагає державного фінансування. І реалізація всіх заявлених проектів потягне щорічно не менш ніж на 55 млрд. казенних коштів.

Ніхто не сперечається, що залучення інвестицій для України є одним з пріоритетів. І, звичайно ж, якщо мова йде про невеликі проекти, інвестору, в першу чергу, потрібен клімат. Що неодноразово підкреслювалося владою. Однак сьогодні політики роблять ставку на капітальні мегапроекти вартістю мільярди. А реалізувати їх повністю за гроші інвесторів не вийде ні за яких умов.

Якщо взяти, приміром, найгучніший український проект останніх років - підготовку до проведення чемпіонату Європи з футболу, - можна побачити, що спроби держави перекласти максимум фінансових проблем на плечі приватних інвесторів успіхом не увінчалися. Програма підготовки до Євро-2012 коректувалася десяток разів, але головне, що слід відзначити, - за останні два роки її вартість зросла на 16,5 млрд. грн. Причому частка держави в цьому мегапроект збільшилася з 21,4 до 32,9 млрд. грн., І тепер складає 26%.

Якщо дивитися по конкретних раніше реалізованих проектах - модернізація енергетики і вуглепрому, - там державне фінансування становило від 20 до 50 і більше відсотків. Іншими словами, інвестор (або пул інвесторів) у більшості випадків категорично відмовляється нести всі ризики. І оптимальною мінімізацією ризиків для нього є чи отримання об'єкту в приватну власність, або співінвестування з боку держави.

До речі, минулого тижня набув чинності закон про державно-приватне партнерство. Чиновники особливо підкреслювали і підкреслюють, що він передбачає різні види співпраці - від державних контрактів до концесійних угод. І тільки одного разу з вуст представників Кабміну пролунало, що мова може йти і про співінвестування проектів. А ось незалежні експерти якраз в цьому пункті бачать основний прорив - у порівнянні з тим же Законом «Про концесії», який передбачає можливість надання концесіонеру лише дотацій, компенсацій і пільг, та й то виключно стосовно збиткових або низькорентабельних об'єктів концесії. І саме тому вкладення коштів у держактиви було нецікаво інвесторам (якщо, звичайно, не існувало кулуарних домовленостей про подальшу долю об'єкта). У зв'язку з цим виникає питання: а чи готова держава самостійно вкласти хоча б 25-30% інвестицій в такі потрібні і широко рекламовані проекти?

За останні місяці влада наобіцяла багато, але, щоб зрозуміти розмах планованого залучення інвестицій, досить подивитися на проекти, вартість яких оцінюється у мільярди. Крім вищезазначеного Євро-2012, всі проекти влади умовно можна розділити на три категорії. Перша - це народжені ситуацією. Так, після паводків на Прикарпатті, Кабмін пообіцяв комплексну програму з попередження руйнівних ударів стихії на 10 млрд. (на п'ять років). А після трагедії на залізничному переїзді в Марганці начебто планується виділити 8 млрд. грн на обладнання переїздів мостами (по 2 млрд. на рік). Друга група - це проекти «в інтересах спонсорів». Як політичних, так і економічних. Сюди можна віднести і плани побудувати міст через Керченську протоку (1,4-1,6 млрд.), і необхідність термінового вкладення коштів в освоєння родовищ газу на Чорноморському та Азовському шельфах (7 млрд. за п'ять років), і створення СП з виробництва елементів ядерного палива (4 млрд.). А також масу інших прийнятих у цьому році програм - від доступного житла (89 млрд. грн на вісім років, у тому числі 23 млрд. за рахунок держбюджету) до «Українського вугілля» (планується за бюджетний рахунок перед приватизацією зробити шахти максимально привабливими - 107 млрд. грн. на шість років, з яких 47 млрд. - бюджетні гроші).

І, нарешті, третя група - це національні проекти, з якими вже четвертий місяць носиться влада. Щоправда, тільки на цьому тижні чиновники змогли хоча б приблизно підрахувати, скільки потрібно грошей на реалізацію цих планів. За словами керівника робочої групи Владислава Каськіва, передбачається залучення $15 млрд. протягом чотирьох-п'яти наступних років (виходить по 24 млрд. грн щорічно). Хоча і в цьому можна засумніватися, враховуючи той факт, що тільки підготовка до подачі заявки в МОК з приводу проведення Олімпіади-2022, ЗПГ-термінал і «Природна енергія» тягнуть, за оцінками експертів (і ряду політиків), на цю суму. Але навіть виходячи з озвучених цифр виходить, що як безпосередньо урядові проекти, так і інвестиційні (виходячи з передумов, що на держбюджет доведеться лише 20-30% витрат) вимагають щорічного фінансування в розмірі 40 млрд. грн.

Регіони теж намагаються не відставати. До місцевих виборів майже всі області розробили власні програми розвитку, і кожна вимагає значного бюджетного фінансування. Упор, звичайно ж, теж робиться на залучення інвестицій в самі проблематичні сфери, але місцева влада прямолінійніші. Мовляв, частину грошей ми залучимо, але левову частку чекаємо з бюджету. Найбільш яскравим прикладом регіональних апетитів є проект Державної програми розвитку транспортної інфраструктури Криму, схвалений Радою міністрів АРК. Передбачається, що за десять років у цю сферу має бути вкладено близько $10 млрд. При цьому із запланованих 81,62 млрд. грн з держбюджету має бути виділено 53 млрд., і тільки 1% від суми дасть Крим та місцевих рад. Інші регіони виявилися скромніше - їх запити - від 3 до 30 млрд. на сім-десять років. У підсумку виходить, щоб задовольнити запити ще й місцевої влади, необхідно щорічно виділяти з держбюджету на розвиток близько 35 млрд. грн. Хоча навряд чи про це варто говорити після виборів.

Виходить, що, за найскромнішими підрахунками, починаючи з наступного року капітальні витрати українського бюджету мають зрости на 50 млрд. І це на додаток до тих програм, які прийняті раніше і повинні продовжувати фінансуватися (близько 15 млрд. грн.) У свою чергу, Кабмін вже чітко дав зрозуміти, що, незважаючи на всі обіцянки бюджету розвитку в 2011 році, мова буде йти про набагато скромніші суми. За словами прем'єр-міністра Миколи Азарова, близько 30 млрд. грн. Експерти, щоправда, кажуть, що збільшити втричі в порівнянні з минулим роком капітальні вкладення з бюджету нереально. Тим більше, що крім цього влада хоче залучити кредитів на 50 млрд. Доходи бюджету, який цього року тріщить по швах, навряд чи в наступному році серйозно збільшаться навіть при новому Податковому кодексі. А тут ще й запланований пік виплат за вже наявного боргу - 53,5 млрд. грн. Так що хто-то залишиться без коштів. І за старою традицією, мабуть, це буде як раз бюджет розвитку.

Вікторія Пода, «Комментарии»


Топ-оголошення

Продам 3-ком.кв. ул.Маршала Говорова/ул.Армейская.
Центр, 3 комнаты, 143/46/46 кв.м, 10/11, 137 000$, Продам 3-ком.кв. ул.Маршала Говорова/ул.Армейская. ...

Квартири > Продам > Одеса > Приморський р-н

Сдам комнату для мужчин в частном доме с подселением,
Солончаковая ул., 1/1, 2 400грн, Сдам комнату для мужчин в частном доме с подселением, комната на 2 ...

Кімнати > Здам > Дніпро > Амур-Нижньодніпровьский р-н

Топ-оголошення

Продам 1-ком. кв. Французский бульвар/ЖК "Гринвуд".
Аркадія, 1 кімната, 53/18/21 кв.м, 5/16, 135 000$, Продам 1-ком. кв. Французский бульвар/ЖК ...

Квартири > Продам > Одеса > Приморський р-н

Продаю участок 12 соток в коттеджном городке Балатон, Новые Петровцы
КГ Балатон, 12 соток, 60 000$, 8 км от Киева, Новые Петровцы, 15 минут езды до метро на Оболони по ...

Земельні ділянки > Продам > Київська обл. > Вишгородський р-н > Нові Петрівці

Продажа 67 кв.м ул.Б.Гмыри ж/б 23 СИНЕВИР ЖК Патриотика Без %
Позняки, Гмыри ул., 10, 67/31/14 кв.м, 14/25, 47 000$, м.Позняки, ЖК Патриотика, ул.Б.Гмыри ж/б 23 ...

Квартири > Продам > Київ > Дарницький р-н