Меблі і обробка
квартири несуть великі збитки здоров'ю. Якщо вас постійно мучать мігрені і
напади астми, то справа може бути не в слабкому здоров'ї, а в неякісних
матеріалах, з яких побудований ваш будинок або зроблені меблі.
Сучасна квартира
або будинок можуть виявитися для своїх мешканців не фортецею, а підступним
вбивцею. Адже безліч матеріалів, які застосовуються в будівництві і внутрішній
обробці, насправді небезпечні для людини.
В антилідерах
серед шкідливих речовин — формальдегіди, які використовуються при виробництві
меблів, ламінату та мінеральної вати (нею часто заповнюють порожнечі в
гіпсокартонних перегородках). Їх підступність у тому, що шкідливі пари
формальдегіду можуть виділятися роками і отруювати життя тим, хто ними дихає.
Погодьтеся, жити з постійною мігренню і нападами астми — занадто велика ціна за
покупку шафи, купленого дешевше аналогів на 10-20%.
«Вести» дізналися, як убезпечити себе і свою
сім'ю від шкоди рідних стін.
ОБЛАШТУВАННЯ З
СЮРПРИЗОМ
Матеріали, за
допомогою яких під час ремонту ми обробляємо стіни, підлога, стеля, можуть бути
небезпечними для здоров'я. Так, низькоякісний ламінат, в основі якого є
формальдегідні смоли, може викликати нудоту. «Небезпечний може бути і
полівінілхлоридний (ПВХ) лінолеум, який не рекомендується використовувати в
житлових приміщеннях», — вважає голова техкомітету стандартизації «ТК 300»
Валентина Одринська. Вона радить: для квартири купуйте натуральний лінолеум,
який виготовляється на натуральних маслах і натуральній основі. А якщо з міркувань
економії все ж купуєте ПВХ-покриття, то або не укладайте його в сонячних
кімнатах або на систему «тепла підлога», оскільки при нагріванні лінолеуму
полівінілхлорид, який входить до його складу, починає виділяти токсичні
випаровування (толуол і ксилол), які можуть викликати подразнення очей, алергії,
мігрені. Найбільш безпечні матеріали для підлоги — плитка і паркет. «Правда, в
паркеті можуть бути небезпечними синтетичні лаки на основі толуолу або ксилолу,
вони можуть викликати алергію, — розповідає дизайнер інтер'єру Оксана Турчин. —
Шукайте лаки на водній основі або покривайте підлогу спеціальним маслом для
паркету».
Стіни краще
обклеїти целюлозними або флізеліновимі шпалерами, а не вініловими. Справа в
тому, що вініл не пропускає повітря, тобто стіни не «дихають», і під такими
шпалерами може завестися грибок.
Претензії у
експертів є і до ПВХ- вікон. «Головна небезпека пластикових вікон — герметизація
приміщення, — вважає заввідділом гігієни полімерів ДП «Науковий токсикологічний
центр ім. академіка Л. І. Медведя МОЗ України» Ніна Дишіневіч. — Повітря всередині
приміщення не циркулює, застоюється, а це дуже шкідливо для людини».
Що робити
Купуючи
оздоблювальні матеріали, принюхайтесь до них: ламінат, паркетна дошка, лінолеум
і навіть шпалери не повинні видавати різкого хімічного запаху. Наявність такого
запаху говорить якщо не про шкідливість даних будматеріалів, то, як мінімум,
про їх низьку якість.
Щоб не страждати
від наслідків застою повітря в приміщенні з пластиковими вікнами, влаштовуйте
регулярні провітрювання (мінімум три рази на день по 10-15 хвилин) або
встановіть систему примусової вентиляції.
СТІНИ, ЯКІ ФОНЯТЬ
Ви можете
використовувати в оздобленні найбільш екологічні матеріали, проте жити у вашій
квартирі все одно може бути небезпечно. Справа в тому, що шкідливими можуть
виявитися самі стіни будівлі, і це незважаючи на те, що будівництво в Україні
ведеться згідно ДБН (державним будівельним нормам), які регламентують
використання безпечних будівельних матеріалів. Наприклад, найпоширеніші в
капітальному будівництві цеглини, газобетонні або пінобетонні блоки самі по
собі для людини безпечні. Але певні сумніви може викликати наповнювач, який в
них використовується, а саме — гранітний щебінь. «Особливість граніту в тому,
що він виділяє радіацію, — говорить В'ячеслав Козачук, кандидат технічних наук,
шеф-редактор журналу про будівництво. — Цей матеріал має кілька категорій з
радіоактивної безпеки, і не будь-який гранітний щебінь може бути використаний
як заповнювач бетонних конструкцій». «З тієї ж причини радіоактивності не варто
використовувати граніт в обробці всередині приміщень, мостити доріжки їм на
дачі. А якщо все ж плануєте використовувати гранітний щебінь, поцікавтеся, з
якого кар'єра доставлена продукція. В Україні граніт підвищеної
радіоактивності видобувається в Дніпропетровському (Токівське родовище),
Житомирському (Березівське родовище) кар'єрах, окремих кар'єрах Черкаської та
Кіровоградської областей. Він призначений для дорожнього будівництва поза
житлової зони», — розповідає Валентина Одрінська, голова техкомітету
стандартизації «ТК 300».
До небезпечних стін
можна віднести і сендвіч-панелі для швидкомонтованих будинків (ШМБ), які
набувають все більшої популярності в Україні. Як правило, це два шари ДСП або
ОСБ — плит, між якими укладається утеплювач і заливається бетон. Небезпеку
становлять мочевиноформальдегідні смоли, на основі яких робляться плити ДСП і
ОСБ.
«Пари
формальдегіду можуть викликати запаморочення і нудоту, подразнення слизових,
всілякі алергічні реакції», — пояснила нам Ніна Дишіневич, заввідділом гігієни
полімерів ДП «Науковий токсикологічний центр ім. академіка Л. І. Медведя МОЗ
України». Вона також звертає увагу на те, що технології швидкого будівництва
для нас досить нові, і вони не пройшли всіх необхідних досліджень і
сертифікацій: «Тому самі матеріали, з яких зводяться такі будинки, можуть бути
безпечними, але їх поєднання з іншими елементами і матеріалами в конструкції
може викликати перевищення санітарно-гігієнічних норм». А ось думка архітектора
і співробітника Інституту урбаністики Олени Савченко: «Шкідливими можна вважати
тільки ті будинки, у яких внутрішня стінка виконана з ДСП. Захистити стіну від
виділень формальдегіду можна, обробивши її зсередини гіпсокартоном».
Шо робити
Якщо у вас є
сумніви, чи не використано в будівництві вашого будинку радіоактивний щебінь, перевірити
рівень радіації можна за допомогою дозиметра — його достатньо піднести до
стіни. Згідно з існуючими ДБН, він не повинен перевищувати 25 мР/ч.
Якщо ви з'ясували,
що в стінах рівень радіації перевищено, з такого будинку краще з'їхати — від
радіації нікуди не сховаєшся. А ось щось довести, особливо якщо ви не перший
господар, буде складно. «Тільки якщо ви зможете довести, що господар, який
продав вам квартиру, знав про те, що стіни фонять, можна розірвати угоду
купівлі-продажу через суд, — каже Тетяна Головата, юрист Центру конфліктології
і права. — Якщо ж квартира куплена на первинному ринку, то доведеться шукати
підрядника, який будував стіни, і доводити, що використано радіоактивний щебінь».
Пам'ятайте:
найбільшу небезпеку для здоров'я в наших квартирах несуть не радіація і не
формальдегіди, а банальні грибки, пил, підвищена вологість, недолік кисню.
«Тому регулярно провітрювати і мити квартиру куди важливіше, ніж переживати з
приводу неекологічності будматеріалів», — вважає Олена Савченко.
ШАФА З ОТРУЙНИМИ
СМОЛАМИ
Для виробництва
меблів в основному використовуються такі матеріали, як ДСП (деревно-стружкова
плита), ДВП (деревно-волоконна плита), МДФ (деревно-волоконна плита середньої
щільності), фанера, шпон. Сполучним елементом у них виступають небезпечні для
здоров'я мочевиноформальдегідні смоли. Оскільки ці смоли — найдешевші для
склеювання деревної стружки, то вони використовуються в меблевому виробництві в
усьому світі. Тому, купуючи меблі з Італії чи Польщі, ми не захистимо себе від
небезпечних парів формальдегіду.
«Головна
небезпека в тому, що такі пари не вивітрюються з часом і можуть виділятися
кілька років з однаковою інтенсивністю. Виділяються вони зі всієї поверхні, яка
не захищена (не закриті меблевою плівкою, кромкою або хоча б пофарбована), — розповідає
Ніна Дишиневич. — Найбільшу небезпеку становлять відкриті кромки меблів і задня
стінка, яка, як правило, виконана з фанери». А справжньою «бомбою уповільненої
дії» експерти називають корпусні меблі — шафи, стінки, кухні, тумби. У них
використовується багато порізаного ДСП або МДФ, і на боковини полиць (ті, яких
не видно) часто не наноситься захисний шар.
Втім, як розповів
«Вестям» експерт з меблевому консалтингу Ігор Кашапов, м'які меблі можуть бути
навіть більш небезпечні, ніж корпусні: «При виготовленні її основи
використовується шліфована ДСП, яка не має ламінованого покриття, в той час як
у виробництві корпусних меблів виробник застосовує ламіновану ДСП, тобто
покриту зверху захисною плівкою. Тому формальдегід виділяється тільки з незахищених
крайок. У м'яких же меблів покупець не може подивитися і помацати каркас, який
захований під м'якою частиною дивана чи крісла».
Щоб максимально
себе убезпечити, краще вибирати меблі з МДФ (вона трохи дорожче тих, що з ДСП).
«При виробництві МДФ-плит стружку спочатку просочують смолами формальдегідів, а
потім при високих температурах склеюють, що дозволяє зв'язати вільний
формальдегід. Він більше не виділяється», — говорить Максим Рогожин, директор
ТОВ «АГТ -ПЛЮС».
Що робити
Купуйте меблі у
великих виробників. А якщо робите на замовлення, проконтролюйте, щоб плити ДСП
або МДФ були відомих фабрик, а не гаражного виробництва. У великих виробників
перевірки на екологічність проходять частіше, і вони дорожать своєю репутацією.
Просіть
гігієнічний сертифікат на меблі — ГДК (гранично допустима концентрація)
формальдегіду не повинна перевищувати 0,003 мл/м3. До речі, в Європі ця норма
вище — 0,1 мл/м3.
Довіряти краще не
тільки паперам, але й своєму носу. Принюхайтесь — якщо від меблів виходить
різкий хімічний запах, вона виділяє формальдегід.
Якщо хімічне
амбре ви відчули лише вдома, коли встановили меблі, можна віддати її частину
(наприклад, дверцята) на санітарно-епідеміологічну експертизу. Правда, це
дороге задоволення (близько 5 тис. грн. — Авт.).
У разі перевищеного
вмісту формальдегідів слід звернутися із заявою до продавця або виробника
меблів. Він, за Законом про захист прав споживача, повинен сумнівні меблі
вилучити, повернувши вам гроші. «Якщо з якихось причин продавець не хоче
повертати гроші, слід звернутися до інспекції із захисту прав споживача», — розповідає
юрист Центру конфліктології і права» Тетяна Головата. Вона наголошує: в цьому
питанні часових обмежень не існує. І навіть якщо через п'ять років після
покупки ви зможете довести (наявністю експертиз, укладенням докторів) те, що
меблі принесли шкоду вашому здоров'ю, можна відсудити матеріальну компенсацію.
Убезпечити меблі
можна і самостійно, наприклад, пофарбувавши сумнівні ділянки (задню стінку шафи)
трьома шарами вододисперсійної фарби (вона містить речовини, що зв'язують
формальдегід). Відкриті кромки можна заклеїти ПВХ-кромкою, яка продається в
будівельних магазинах.
НЕБЕЗПЕЧНІ
УТЕПЛЮВАЧІ
Небезпеку можуть
представляти і утеплювачі, якими обробляють фасади будинків. Наприклад,
мінеральна вата. Її також часто застосовують при зведенні міжкімнатних
перегородок (два шари гіпсокартону, а між ними — шар мінеральної вати) — недорого
і від шуму захищає. Однак, згідно з останніми дослідженнями Українського НДІ
медицини транспорту, мінвата, в якій в якості сполучної речовини використовують
фенолформальдегідні смоли, може завдати шкоди здоров'ю. «Якщо мінвата
використовується в фасадному утепленні, шкідливі пари формальдегідів
виділяються в атмосферу, і шкоди від неї мешканцям немає, — розповідає
В'ячеслав Козачук. — Але якщо її використовують в міжкімнатних перегородках, то
пари потрапляють всередину. Ані гіпсокартон, ані штукатурка, ані шпалери не
можуть ізолювати мінвату настільки, щоб не виділялися шкідливі пари. Тому
найнадійніший спосіб на етапі зведення перегородок — замінити мінвату на основі
формальдегідних смол на аналог на основі акрилових смол. Така вата дорожче на
15-20 %». Небезпека мінвати і в тому, що при її монтажі дрібні частинки можуть
потрапляти в органи дихання, тому працювати з нею потрібно в респіраторі.
Інші утеплювачі,
які використовуються в будівництві — пінопласт, пінополіуретан або
пінополістирол. «Вони небезпечні тим, що при сильному нагріванні виділяють пари
стиролу, які можуть викликати важке токсичне отруєння. Але це можливо лише при
пожежі. У звичайній же ситуації, заховані усередині конструкції, ці матеріали
небезпеки для людини не представляють», — вважає Олена Савченко. Втім, існує
думка, що пінопласт може виділяти стирол і дуже жарким літом, наприклад, якщо
сонце нагріває утеплену стіну до 40-50 °С.
Що робити
Якщо ви зважилися
утеплити свою квартиру з фасаду, віддайте перевагу мінваті.
Якщо купуєте
квартиру в будинку, який будується, і за документами утеплювачем буде мінвата,
то єдиний спосіб переконатися, що будівельники не використовують замість неї
пінопласт — разом з новими сусідами контролювати будівництво. Приїжджайте на будівництво,
дивіться, чим утеплюють будинок, стежте, щоб утеплювач відповідав тому, який
заявлений у документах (бувають випадки, коли підрядник замінює матеріали на
більш дешеві).
«Вести»