Свого часу автор цих рядків проходив практику в одній з
невеликих юркомпаній і був вражений кількістю справ про спадщину. Колишні
дружини виселяли батьків покійного чоловіка, позашлюбні діти, про існування
яких ніхто не підозрював, домагалися продажу майна і отримання своєї частки,
брати і сестри сперечалися про квадратні метри житлоплощі, які дісталися їм у
спадок. Справ було море, а вигляд змучених позовами родичів наводив на сумні
думки. Адже всього цього можна було легко уникнути, якби покійний заздалегідь
оформив заповіт у найближчій нотаріальній конторі
Заповідати
все
Спочатку визначимося, що вважається спадщиною. Це все
майно, яке належало людині на правах власності: нерухомість, вклади в банках,
акції та ін. Нотаріус заводить нотаріальну справу і в разі відсутності
документів, що підтверджують право на майно, направляє запити в банки, БТІ та
інші органи з метою виявлення спадщини.
Претендувати на це добро можна за законом і за заповітом.
Якщо немає заповіту, за законом у першу чергу право на спадкування будуть мати
чоловік або дружина, батьки і всі діти, включаючи позашлюбних. «Позашлюбна
дитина має такі ж права на спадщину, як і дитина, що народилася у шлюбі. Якщо
спадкодавець не записаний батьком дитини, встановлення батьківства відбувається
через суд», - пояснює юрист ТОВ «Юридичне бюро «Дерев'янчук та Партнери»
Антоніна Загура.
Згідно з Цивільним кодексом, частки кожного із
спадкоємців є рівними. Але тільки в тому випадку, якщо немає нотаріально
завіреного заповіту. У заповіт можна вписати будь-яку людину, а не тільки
родича, а частки спадкоємців можна встановлювати за власним бажанням і без
оглядки на Цивільний кодекс. Родичів, до речі, можна і зовсім позбавити
спадщини.
Позбавляємо
і обмежуємо
Згідно зі ст. 1235 ЦК України, заповідач має право
відмовити у спадщині законним спадкоємцям без зазначення причин. Втім, щодо
цього в законі є застереження.
«Неповнолітні діти, інваліди, непрацездатні вдова
(вдівець) та батьки спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки,
яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. Це так звана
обов'язкова частина, - пояснив старший партнер юридичної фірми LCF Law Group
Артем Стоянов. - При цьому розмір обов'язкової частки у спадщині може бути
зменшений судом з урахуванням відносин між спадкоємцями та спадкодавцем, а
також інших обставин, що мають, як кажуть юристи, істотне значення».
Заповіт також дозволяє домовлятися про умови отримання
спадщини. Можна, наприклад, внести обмовку про те, що повнолітні син або дочка
вправі претендувати на батьківський спадок тільки в тому випадку, якщо
закінчать вуз, вийдуть заміж, кинуть пити або курити.
Щоправда, і тут є лазівка для спадкоємців: умова, зазначена в заповіті, є
нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.
Наприклад, спадкодавець не може обмежити конституційні права і свободи своїх
дітей або вимагати від них вчинення злочинів заради отримання спадщини.
Успадковуємо
борги
Буває, що замість майна або разом з ним у спадщину
залишаються борги. Найпоширеніший випадок - невиплачені кредити. «При прийнятті
спадщини до спадкоємця переходить не тільки право на отримання матеріальних
благ (квартира, машина, гроші тощо), власником яких був спадкодавець, а й його
зобов'язання (борги, кредити). Після відкриття спадщини кредитори мають право
пред'явити вимогу до спадкоємців за боргами спадкодавця. І останні зобов'язані
задовольнити їх вимоги, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, -
попереджає юрист відділу судово-претензійної роботи ЮК «Юстікон» Олег
Федоренко. - А якщо життя позичальника було застраховане, отримана спадкоємцями
страховка піде на погашення залишку боргу».
Як
оформити заповіт
Оформити заповіт можна у приватного або державного
нотаріуса за 300-500 гривень. Заповідач має підписати його в присутності нотаріуса.
Закон допускає і складання секретного заповіту (у
заклеєному конверті). У цьому випадку на конверті має бути особистий підпис
заповідача. Нотаріус ставить напис про посвідчення та прийняття на зберігання
секретного заповіту, скріплює його печаткою, в присутності заповідача поміщає в
інший конверт та опечатує. Після смерті людини конверт розкривається і в
присутності членів сім'ї оголошується заповіт. Такі запобіжні заходи в
звичайному житті зайві. Але якщо майно дійсно велике, а суперечки між ймовірними
спадкоємцями цілком вірогідні, можна скористатися і «секретним конвертом». Це
дозволить уникнути розбіжностей всередині сім'ї про те, що кому дістанеться.
І наостанок гарна новина. 30 березня Кабмін скасував
декларування спадщини. Відтепер не треба подавати «річну декларацію про
майновий стан і доходи (податкову декларацію) фізичних осіб, які отримали дохід
у вигляді спадщини (подарунку), оподатковуваного податком за нульовою ставкою».
Тарас
Тимошук, Weekly.ua