Незважаючи на те, що, згідно з українським законодавством,
всі розрахунки повинні проводитися виключно у національній валюті, ні для кого
не секрет, що зняти квартиру в Києві можна і за долари.
Іноді розрахунок відбувається в євро, але відсоток таких
угод невеликий: не більше 3-5% від загальної кількості. Деякі орендодавці
вимагають закріпити положення про розрахунок в іноземній валюті в договорі
оренди. Наскільки це протизаконно і чим загрожує сторонам внесення такого
пункту в договір?
Оренда квартир завжди пов'язана з певним фінансовим
ризиком, причому такі ризики існують як для орендарів, так і для орендодавців.
Пов'язано це загрозою різкої зміни курсу гривні. Сторони, намагаючись
спрогнозувати обстановку на валютному ринку, намагаються захистити себе, і
висувають обов'язкову умову - розрахунок в певній валюті. «Прихильники» долара
становлять близько 20% у нижньому ціновому сегменті і до 70% - у верхньому.
Якщо сторони прийшли до угоди про розрахунок в іноземній валюті, постає
питання: як правильно зафіксувати це положення в договорі оренди? Досвідченим
орендарям і господарям квартир знайоме формулювання «що еквівалентно
стільком-то доларам». Чи є така згадка долара порушенням законодавства? Ні.
Законодавча вимога про розрахунок у національній валюті означає, що купюри, які
отримує власник квартири, повинні бути нашими, національними. А доларова сума,
зазначена в договорі, служить лише для індексації орендної плати. Індексувати
орендну плату сторонам не забороняється.
Але ж оренда квартир у Києві дуже часто супроводжується
саме цією скромним дією - передачею купюр абсолютно ненаціонального виду. Так
хто ж злочинець – той, що передав, чи той, хто отримав? Або вони співучасники?
На щастя, обидва можуть спати спокійно. Квартиронаймач, звичайно ж,
зобов'язаний розрахуватися з господарем квартири в гривні. А для цього він,
звичайно ж, повинен дійти до найближчого обмінного пункту і поміняти долари на
гривні. Він так і планував зробити. Але не встиг. А оскільки з господарем
квартири у нього цілком довірчі відносини, то орендар попросив орендодавця
самостійно обміняти долари. «Попросив» в перекладі на юридично-грамотний
звучить як «доручив в усній формі». Давати дрібні доручення в усній формі закон
також не забороняє. Звичайно, розміри орендної плати в деяких випадках
перетворюють доручення в не таке вже й дрібне, але це тема окремої розмови.
Резюме. У договорі оренди повинен бути зазначений розмір
орендної плати в гривні. Бажано також окреме зазначення, що розрахунок
проводиться в національній валюті України. А сума в іноземній валюті вказується
як еквівалент, призначений для індексації орендної плати в залежності від
поточного комерційного або офіційного курсу.
Тетяна Баркова, юрист АН
«Планета Оболонь», Domik.net